Zoya Ivanova – Razgovor majke sa kćerkom (Mili Dueli 2023 – Grand Final)

RAZGOVOR MAJKE SA KĆERKOM

— Ni danju ni noću ne spavam,
do izlaska sunca molim se svecima.
Nade u srcu – nepresušni su izvor
molitve, majčinskim i prostim riječima.
Misli moja, draga kćeri,
s tobom sam u paklu neprijatelja.
Moja duša, uz tvoju zarobljena,
svaki dan će moliti svetitelja.

-“Bojim se, mama, jako se bojim,
cijelo me tijelo boli od rana…
Šakali nemilosrdno kidaju tijelo,
a duša mi drhti u paklu, sama.
I svaki dan jeste čisti pakao:
ruganje, očajanje i patnja.
Čekaj me, majko, jer tvoja me ljubav
čvrsto drži na ivici, bezbjednu od padanja.

— I svakog dana razgovaram s tobom,
pekla sam za tebe kolač ti drag
i sipala u šoljice kafu za nas dvije,
baš kako voliš… i dodala šlag.
Sunce će zaviriti kroz prozor proljeća,
molim za tebe te tople zrake.
Neka se nebo kotrlja svijetlo i zlatno,
neka nosi nadu za naše borce jake.

U svojim mislima, mama, uz tebe sam,
tvoja ljubav će izliječiti, bol mi umiriti.
Pogledam kroz prozor u komadić neba,
a ja ću bez snage, iscrpljena, presušiti…

— Znam sigurno, pobjeda će doći!
Pobijedićemo tamu i pobijedićemo zlo.
Zabrinutost ću zamijeniti radošću,
sreća i dobro će doći na naše tlo.
I ti i ja, moja draga kćeri,
pićemo kafu jutra svakog.
Kad se vratiš kući iz zarobljeništva,
tvoju dušu ćemo iscijeliti od svega naopakog.

Translated to Montenegrin by Anđela Turukalo Dabetić
…………………………………………….

РОЗМОВА МАТЕРІ З ДОЧКОЮ

— І день і ніч мені не спиться,
Я до схід сонця помолилась до святих.
Надії в серденьку – невичерпна криниця
В словах-молитвах, материнських і простих.
Думки мої, до тебе рідна доню.
Я там з тобою, в пеклі ворогів.
Душа моя з твоєю у полоні
Вимолює щодень захисників.

-Мені так страшно, мамо, дуже страшно,
Все тіло зранене болить…
Немов шакали на куски безжально
Шматують тіло, аж душа тремтить.
Тут кожен день суцільне пекло
Знущань, зневіри і страждань.
Чекай, матусю, бо твоя любов, напевно,
Мене тримає міцно на межі, де грань…

— А я щодня з тобою розмовляю,
Печу для тебе тістечка смачні
І нам горнятка кави наливаю,
Як любиш ти…і додаю вершків.
У шибку гляне сонечко весняне,
Прошу для тебе теплих промінців.
Хай котить небом світле й золотаве,
В полон несе надію для бійців.

В думках своїх я, мамо, біля тебе,
Твоя любов зцілить, втамує біль.
Дивлюсь в вікно, а там лиш клаптик неба,
А я без сил, спустошена, без сліз…

— Я точно знаю, буде перемога!
Здолаєм темряву і переможем зло.
Озветься радістю моя тривога,
До нас повернеться і щастя, і добро.
І ми з тобою, рідна моя доню,
Ранкову каву вип’ємо не раз,
Коли повернешся додому із полону,
Ми разом з цілим твою душу від образ.

За освітою медична сестра, працюю завідуючою бібліотеки. Моє хоббі поезія. Я поет-пісняр. Мною написані пісні, які виконуються різними співаками, подобаються людям і мають великі перегляди.

Вже 300 років росія хоче знищити український народ і привласнити собі нашу історію, культуру і нашу територію. У нас немає іншого шляху, ми повинні перемогти і вижити. Сьогодні росія знищує наші міста і села, мирне населення, викрадає масово наших дітей. Ми маємо бути сильними і сміливими, бо ми хочемо жити у своїй країні і на своїй землі.

Зоя Журавка(Іванова), поетична збірка “Лети моє слово” (2023)

YES